Фразеологія (від грецького phrasis - вираження, logos - вчення) — розділ мовознавства, в якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів. Фразеологією називають також сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів.
Об’єктом дослідження фразеології як розділ мовознавства є стійкі вислови, їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв’язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням.
Фразеологія — сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові.
Одиниця фразеологічної системи називається фразеологізмом (лексико-граматична єдність двох і більше граматично оформлених компонентів).
Особливості фразеологізму:
- лексичне значення виражається сполученням кількох слів, значення фразеологізму єдине.
- постійне відтворювання одного й того самого компонентного складу.
- характеризуються стійкістю граматичних категорій.
- слова у складі фразеологізмів мають часто переносне значення.
- контекстуальна обумовленість вживання.