Опис досвіду роботи

вчителя української мови та літератури

Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 28

Артеменко Наталії Іванівни

«Використання елементів технології зустрічних зусиль на уроках української мови і літератури з метою формування життєвих компетентностей учнів»

Сьогодні,  як ніколи, для формування конкурентно здатної, творчої, соціально адаптованої та комунікативно-компетентної особистості необхідне розумне слідування методичним новаціям, що виходить з безумовного визнання системності. Будь-який мовний знак  усвідомлюється лише «в контексті всієї системи даної мови» (В.В.Виноградов); але і будь-яке методичне починання актуальне лише тоді, коли воно є елементом цілісної системи педагогічних уявлень.

Моє завдання як учителя - допомогти дитині знайти знання, підтримати її, вселити віру в себе, у свій розум, у свої сили, в успіх, у кінцевий результат!

 Навчання – це процес пізнання навколишнього світу, це шлях, що направляється педагогом і самим учнем, шлях подолання незнання, а подолання вимагає певних зусиль. Без зусиль неможливі ні активна пізнавальна діяльність, ні свідома участь у навчальному процесі  вчителя й учня.

Що може сприяти цьому? Думаю, що одним із шляхівподолання єтехнологія зустрічних зусиль.

В основі цієї технології лежать принципи навчального співробітництва. Стиль взаємовідносин, який складається в процесі навчального співробітництва, демократичний: не забороняти, а направляти; не примушувати, а переконувати; не обмежувати, а надавати свободу вибору. Головним змістом цих взаємин стає принцип навчання без примусу, який характеризується вимогливістю, що базується на довірі; захопленістю, народженою цікавим викладанням; заміною примусу бажанням, яке породжує успіх; ставкою на самостійність і творчість дітей.

Тому тема досвіду « Використання елементів технології зустрічних зусиль на уроках української мови і літератури з метою формування життєвих компетентностей учнів » є актуальною.

Проблема організації навчальних взаємодій, де позиція учня враховується не як об'єктна, приймаюча, а як активна, самодостатня, є однією з центральних для психолого-педагогічної науки. У своїй роботі я спираюся  на досвід таких педагогів та науковців – Ш.А.Амонашвілі, Л.А. Бєляєва, Е.В.Коротаєва,  А.Маслоу, М. Монтессорі, К. Д. Ушинського.

Педагогіка зустрічних зусиль припускає, у першу чергу, підвищення рівня грамотності учнів, сприяє розвитку життєвих і предметних копетентностей школярів. Завдяки цій технології, яка передбачає спільне подолання труднощів теоретичного матеріалу через складання схем, таблиць і алгоритмів, учнями досить легко й швидко запам'ятовується матеріал, що вивчається,  не механічно та бездумно, а осмислено й більш міцно, оскільки при такій подачі навчальної інформації наочно демонструються логічні зв'язки між явищами мови.

Назву основні характеристики уроку, побудованого на зустрічних зусиллях учасників навчальної діяльності.

• Атмосфера співробітництва та співтворчості, що дає вихід творчій енергії його учасників.
• Розумова діяльність учнів стимулюється різними засобами і прийомами: використовуються методи дослідницького, евристичного характеру, творчі завдання, пізнавальні ігри та інше.
• Учитель спонукає, організовує і веде думку учнів до самостійного пошуку та вирішення навчальної проблеми.
• Створення можливості учням проявити себе в різних видах і формах навчальної діяльності (колективній, індивідуальній, груповій, ігровій).

Урок, побудований у відповідності до технології зустрічних зусиль, умовно розбивається на п'ять частин: розминка, контрольно-підготовча, виклик, співтворчість, рефлексія. На кожному етапі реалізуються свої педагогічні прийоми, які здатні активізувати, з'єднувати зусилля суб'єктів навчальної діяльності в процесі пізнання (Додаток 1).

Зміст першого етапу діяльності(розминка) –це вправи, обов'язково пов'язані з темою уроку, мета яких - створити емоційний настрій на спільну навчальну діяльність. Щоб зробити аудиторію «співучасницею» наукового пошуку, я використовую прийоми й засоби для забезпечення контакту: звертання, прийом співучасті, психологічні паузи, спонукальні та окличні конструкції. Ефективним вважаю прийом «занурення», який проводиться по «навчальному ланцюжку», при цьому можливі такі варіанти:

1. Учні по черзі складають характеристику якогось мовного явища. Так, згадуючи, що вони знають про дієслово, учні говорять:

Відповідає на питання «Що робити? Що зробити?»-Змінюється за особами  часами і числами - Означає дію предмета – У IIIособі однини в минулому часі змінюється за родами - Має I і II дієвідміну.

Я повинна бути готова до того, що учні можуть не відразу згадати найсуттєвіші характеристики, але в ході уточнень спливають важливі деталі, які в підсумку я  узагальнюю , підкресливши при цьому, як уже багато учні знають з цієї теми.

2.Ланцюжок починаю я, задаючи питання з певної теми; учень, відповівши, сам ставить запитання наступному учневі і т.д. Прагнучи зробити підсумки занурення значущими для учнів,  оцінюю не лише кількість питань і відповідей, але їх якість.

«Розминка» створює необхідний емоційний та інтелектуальний настрій учителя та учнів.

На контрольно-підготовчому етапі відбувається «ущільнення» наявних знань, створюється основа для подальшого продуктивного засвоєння навчального матеріалу, тобто проводиться опитування вивченого матеріалу. Прийом «Лови помилку»  використовую на повторювально-узагальнюючих уроках або уроках підготовки до контрольних робіт. Для того, щоб учні пам'ятали, що це гра, пропоную супроводжувати  помилки деякими умовними знаками.

«Повтор з розширенням». Учні самостійно готують і ставлять питання, розширюють і доповнюють досліджуваний матеріал. При цьому вчителеві зовсім необов'язково відповідати на всі питання - це формує в учнів поняття «відкритого знання» і стимулює сильних учнів на самостійний пошук.

Третій етап,«виклик», забезпечує інтерес до навчального матеріалу, мобілізацію знань. Мета «виклику» полягає у створенні ситуації подолання: учитель (учень) свідомо ставить собі або партнерові завдання, вирішення якого потребуватиме певних зусиль. «Питання до тексту» (більш доречні при вивченні загальних і вступних тем). Кожному учневі пропоную короткий конспект-повідомлення за темою, що вивчається; учень, опрацьовуючи поданий текст, повинен на полях поставити «сигнали» щодо ступеня засвоєності матеріалу: «V» - відомі факти; «+» - хотілося б дізнатися докладніше; «?» - потребує додаткових роз'яснень.

Етап «співтворчість» - найголовніший етап: необхідно підтримувати активність, інтерес учнів, спільно вирішувати завдання уроку, щоб потім усю інформацію з проблеми зібрати в єдине ціле. Вважаю ефективними деякі прийоми даного етапу.

«Колонка редактора». Під час читання тексту учні записують коментарі, уточнення; команда експертів оцінює зауваження та вибирає вдалий варіант.

«Кластер». Цей прийом активно використовує можливість відеоряду: ідеї групуються в певні блоки і розташовуються навколо ключового слова. Кластер може мати різну кількість блоків, у ньому можуть бути відображені навіть перетини протилежних точок зору; заохочується збагачення тематичного кластера відомостями з інших навчальних дисциплін. Іншими словами, створюється колективний опорний сигнал на тему. Опорою для складання кластера можуть бути, крім підручника, різноманітні брошури з таблицями і схемами.

Важливим, на мою думку, є рефлексивний етап, який дозволяє висловити власну думку. Рефлексіянеобхідна для того, щоб учні самостійно змогли проаналізувати, чи вдалося їм досягти поставлених цілей і вирішити проблеми та протиріччя, що виникли на початку уроку або в процесі знайомства з новим матеріалом.

На кожному уроці я вважаю необхіднимзвернення до тексту. Головне - сформувати таку особистість, яка могла б висловити власні думки і почуття, розкрити неповторність свого характеру.

Ще одним із принципів технології зустрічних зусиль є вільний вибір різнорівневих домашніх завдань: перший рівень, обов'язковий, - те, що повинні знати всі члени навчальної групи. Домашнє завдання другого рівня (понятійного) виконують ті, хто вважає, що добре знає предмет. Третій рівень, творчий, передбачає не тільки вільне володіння матеріалом, а й уміння вийти за його межі.

Отже, технологія зустрічних зусиль формує суб'єктну позицію педагога й учня у навчальному процесі. Динаміка перетворення учня у суб'єкт навчання залежить від багатьох умов:обсягу й змісту навчальної інформації, особистості учня і вчителя, врахування послідовності напруги та розслаблення учнів під час уроку. Але в будь-якому випадку однією з необхідних умов організації педагогічної взаємодій вчителя і учнів вважаю наявність між ними постійного зворотнього зв'язку. Регулюю поведінку учасників освітнього процесу, коригую хід уроку, створюю передумови для розвитку різносторонньо розвинутої, критично мислячої, компетентної особистості.           

Результати професійної діяльності

• Переможниця міського конкурсу « Найкращий читач» , 2010 р. – Олійник Дарина, 9 клас.
• Призер II міського туру олімпіади  з української мови та літератури (IIмісце),  2013 р. –  Цибін  Максим, 7 клас.

Додаток 1

Конструктор уроку, створеного в технології зустрічних зусиль

Етап уроку

Педагогічні прийоми , які використовую

1.    Розминка:

 підготовка навчальної групи, яка включає  емоційну та  інтелектуальну розминку

«Відстрочена відгадка», «Занурення», «Епіграф», інтелектуальна розминка.

«Так – ні», « Дивуй» .

2.    Контрольно-підготовчий етап:

опитування  вивченого матеріалу

«Лови помилку», «Опитування-кросворд», «Згоден – не згоден», «Світлофор», «Бліц-опитування», «Опитування ланцюжком», «Повторення з розширенням», фактологічний диктант, програмоване опитування .

3.    Постановка навчальної мети:

«виклик», що забезпечує інтерес  до  поставленої мети, мобілізацію сил, знань

«Мета і цілі», «Питання до тексту», «Знаю/не знаю» .

4.    Етап «співтворчість»:

зведення в єдине ціле зусиль всіх учасниківнавчально-виховного процесу

Ділові ігри,  «Театралізація», «Кластер», «Машина часу», «Колонка редактора», «Фантастична добавка», проблемний діалог.

5.          Рефлексивний етап:

Усвідомлення результатів роботи, оцінювання, участь у розробці домашнього завдання

«Підсумки» (загальні, вибіркові, експертні),«Повернення до початку», «Три рівні домашнього завдання», «Есе», «Синквейн», «Опитування-підсумок», «Відстрочена відгадка», «Лови помилку», «Повернення до епіграфу».